Канчим — купити або продати

Історія породи: Канчим – результат кропіткої роботи бразильських селекціонерів, які прагнули створити м'ясну породу, ідеально пристосовану до суворих умов тропічного клімату Бразилії. Розведення Канчимів почалося в 1922 році в штаті Гояс, Бразилія, Міністерством сільського господарства. Метою було поліпшення місцевого поголів'я великої рогатої худоби, яке, хоча й було адаптоване до тропічного клімату завдяки схрещуванню з зебу (Bos Indicus), поступалося європейським породам за показниками росту та м'ясної продуктивності. Європейські породи, такі як Шароле, мали високий вихід м'яса, але погано переносили спеку, паразитів і низьку якість кормів, характерні для центральної Бразилії. У 1936 році стадо Шароле було переведено в Сан-Карлос, штат Сан-Паулу, на ферму дослідницької станції EMBRAPA. Саме тут почалася основна селекційна робота. У 1940 році доктор Антоніо Тейшейра Віана ініціював програми схрещування Шароле з зебуйними породами, в основному з Індубразилом, а також з Гузера і Нелор. Експерименти показали, що підходяще співвідношення - це 5/8 Шароле і 3/8 зебу. Перші тварини з таким співвідношенням генів народилися в 1953 році. Порода отримала назву "Канчим" від назви поширеного в цьому регіоні дерева. У 1971 році була утворена Бразильська асоціація заводчиків Канчимів (ABCCAN), а 11 листопада 1972 року відкрилася племінна книга. Офіційне визнання породи Міністерством сільського господарства Бразилії відбулося 18 травня 1983 року. В даний час у формуванні нових ліній Канчимів переважає порода Нелор, а також використовується насіннєвий матеріал Шароле з Америки та Франції. Екстер'єр: Канчим мають міцну статуру, що поєднує риси європейських м'ясних порід і зебу. Тіло у них мускулисте, нагадує шароле, але з невеликим горбом, який дістали від зебу. Вони середнього розміру з гармонійними пропорціями. Окрас у канчимів варіюється від білого до світло-бежевого. Шерсть коротка, гладка, добре прилягає до тіла, що допомагає тваринам переносити спекотний клімат. Голова у них середнього розміру, пропорційна тулубу, з широким лобом і короткою мордою. Комолість канчим полегшує управління і робить їх безпечнішими для утримання. Шия середньої довжини, щільна, з хорошими м'язами. Грудна клітка глибока і досить містка для серця і легень, що важливо для витривалості. Спина у канчимів широка і рівна, переходить у довгий круп.